Додати до закладок 


Край духмяних лип і тихоплинного Хоролу, славний трудовими традиціями

Опубліковано 14 10 2013

 

Історія Липоводолинщини нерозривно пов`язана з історією всієї України. Зміни адміністративно-територіального устрою нашої держави щоразу зачіпали і наші землі. Можна простежити їх історію в складі воєводств, губерній, округів аж до остаточного формування Липоводолинського району.
Після періоду княжої доби, під час  феодальної роздробленості липоводолинські землі в складі великої частини України опинилися під владою Великого князівства Литовського. Довго тривала конкуренція за ці території між Литовським і Московським князівствами, однак їх статус набув певності аж після об'єднання Польщі й Великого князівства Литовського в Річ Посполиту, до якої було приєднано Київське воєводство. Його частиною була і Сумщина.
Пізніше утворилася автономна область у кордонах Київщини, Чернігівщини, Полтавщини і частини Поділля та Волині, офіційною назвою якої стало Військо Запорізьке. На цей час при поділі на полки і сотні наша маленька батьківщина була частиною Гадяцької сотні Полтавського полку. Цей поділ зберігся на Гетьманщині і в часи Петра І, який розділив Україну на губернії. Однак Гадяч стає полковим містом, а Подільки й Русанівка - сотенними містечками.
Полково-сотенний поділ було скасовано в 1781-у Катериною II, яка зробила в  Лівобережній Україні намісництва. Липоводолинщина в складі Гадяцького повіту входить до Чернігівського намісництва. Після розформування такого устрою Павлом І була створена Малоросійська губернія, однак поділ на повіти зберігся. В 1802-у указом Сенату замість Малоросійської губернії було затверджено Полтавську і Чернігівську.
На початок 1917 року Берестівська, Капустинська, Липоводолинська, Подільківська і Русанівська волості були частиною Гадяцького повіту Полтавської губернії. Пережив цей поділ і революцію, і громадянську війну.
Липоводолинський район був утворений на основі Постанови ВУЦВК (Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету) від 7 березня 1923 року за №312 "Про адміністративно-територіальний поділ Полтавщини". Нею ліквідовувався поділ губерній на повіти і волості і вводився адмінподіл на округи та райони. Липоводолинський був утворений в складі волостей: Берестівської, Андріївської, Русанівської, Липоводолинської, а Борківський (Бірківський) в складі волостей Борківської, Капустинськоі, Беївської, Саївської, Сватовської, Подільківської. Пізніше постановою Полтавської губернської адміністративно-територіальної комісії від 26 жовтня 1923 р. в зв'язку з перенесенням райцентру, було перейменовано Борківський у Капустинський.
Про суспільно-політичне і економічне життя району того часу в обласному архіві є доповідна записка Роменського округу, датована 1925 роком, яка складається з 10 розділів. Політична обстановка в ній характеризується як спокійна, фінансовий стан - стабільний: бюджет виконується бездефіцитно в основному за рахунок відрахувань від єдиного сільгоспподатку. Першим головою райвиконкому був Г.Шульга. В 1923 році створена партійна і комсомольська організації, які налічували відповідно 8 та 25 чоловік. Шкіл у районі було 21 та 45 комплектів, учнів у них 2993, лікнепів - 19. Матеріальне їх забезпечення кепське, проте зарплата виплачувалася стовідсотково.
Охороною здоров'я займалися 2 медпідрозділи (Берестівський та Русанівський), які були мало забезпечені ліками, а в Липовій Долині не було ніякого медичного амбулаторного обслуговування. Стан доріг характеризувався як складний, через Хорол необхідно було будувати 5 мостів, обсаджувати дороги деревами.
Реорганізація району відбувалася в 1925, 1930, 1931, 1932, 1935 роках, відносився він до Харківського округу в 1925-у, до Полтавської області - в 1937-у.
У створенні колективних господарств на селі відіграла велику роль Липоводолинська МТС, яка почала діяти в 1930 році. У 1938- у, завдяки поліпшенню агротехніки обробітку грунту, зростає продуктивність праці, однак урожайність зернових у господарствах району становила 10-12 центнерів з гектара.
Страшний голод і репресії 1935 та 1937 років торкнулися своїм чорним крилом і нашого району. Частина даних про них зберігається в обласному архіві, проте вони неповні, адже тепер стало відомо, що ці дані всіляко занижувалися і приховувалися.
10 січня 1939 року Указом Президії Верховної Ради СРСР створена Сумська область. До її складу поряд з іншими 29 районами Полтавської, Харківської та Чернігівської областей увійшли Липоводолинський і Синівський райони. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року "Про укрупнення сільських районів УРСР" на території Сумщини залишилося 10 районів. Наш район був розділений на 3 частини: Синівська зона відійшла до Лебединського, Липоводолинська до Роменського, а Сватки та Бірки - до Гадяцького. Указом Президії Верховної ради УРСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративному районуванні УРСР" в Сумській області було відновлено 6 районів, у тому числі і Липоводолинський. В цей час у 80 селах району, підпорядкованих 14 сільським і селищній раді, проживало майже 37 тисяч чоловік. Переважна більшість населення займалася сільським господарством. Було 3 промислових підприємства: Бірківський коноплезавод, Липоводолинський маслозавод, інкубаторно-птахівнича станція, чотири цегельних заводи Липоводолинського міжколгоспного будівельного управління і чотири колгоспних заводи.
У дев'яти середніх, 15 восьмирічних і 21 початковій школах навчалося понад 6 тисяч дітей колгоспників, робітників і службовців, у Синівському сільськогосподарському технікумі здобували освіту випускники місцевих шкіл та шкіл з інших районів.
На той час на Липоводолинщині був Будинок піонерів, три дитячі садки, для змістовного дозвілля - два Будинки культури та 45 клубів. До послуг книголюбів - 46 сільських, колгоспних і профспілкових бібліотек, працювало 29 стаціонарних і 6 - кінопересувок. Поступово розширювалася мережа медичних закладів - у цей період було вже 6 лікарень, 25 фельдшерсько- акушерських пунктів, районна і 5 сільських аптек.
Йшли роки, район, долаючи численні економічні труднощі, як і область та і країна в цілому, вступив у нове тисячоліття. Сільське господарство залишалося провідною галуззю його економіки, а пріоритетними - виробництво зерна, цукрових буряків, соняшнику, молока, м'яса.
Протягом останніх років у районі спостерігається позитивна динаміка промислового виробництва. Зокрема, темпи росту протягом 2010-2012 років до відповідного періоду попереднього року становили: за 2010 рік - 138,2%, 2011 рік - 209,5%, 2012 рік - 132,5%. Заслуга в цьому - ТОВ «Завод Кобзаренка»
Агропромисловий комплекс району на початок 2013 року налічував 18 сільськогосподарських підприємств і 49 фермерських господарств, які ведуть виробничу діяльність на понад 44,5 тис.га ріллі. Жодне поле, яке обробляється орендарями землі, не бур`яніє. З вагомими показниками завершено збирання ранніх зернових у нинішньому році. Валовий збір становить 48627 тонн зерна, що на 12894 тонни більше від попереднього року. Врожайність також значно перевищує минулорічну - з кожного гектара маємо 39,5 центнера з гектара (26,3 центнера в минулому році). Згідно даних департаменту агропромислового розвитку про хід сільськогосподарських робіт у сільгосппідприємствах області. Липоводолинський район по урожайності ранніх зернових займає в регіоні четверте місце. По урожайності пшениці ми - на третьому.
Протягом 2010-2012 років удалося значно підвищити розмір орендної плати за земельні частки (паї). Станом на 1 січня 2013 року він складав 3,84%, тоді, як у 2008 році становив 1,8%, у 2009-у - 2,2%.
У підприємництві також відзначаються позитивні тенденції. Станом на 1 серпня 2013 року в районі вели господарську діяльність 26 малих підприємств, 12 середніх та 369 фізичних осіб-підприємців. У сфері малого та середнього бізнесу зайнято 2680 осіб. Протягом січня-липня суб`єктами малого та середнього підприємництва сплачено податків до місцевих бюджетів району на суму 8,1 млн грн (за 2012 р. було 4,1 млн грн, у 2009-у - лише 1,5 млн грн).
Забезпечено позитивну динаміку доходів населення. Так, середня заробітна плата по району за 2010 рік зросла на 24% і склала 1457 грн, за 2011 рік - на 14,5% і склала 1669 грн, за 2012 рік - на 10% і склала 1884 грн. Середній розмір пенсії зріс із 847 грн (2009 рік) до 1220 грн (2012 рік) на 44%.
Зросли й соціальні гарантії. За 2010-2011 роки населенню було виплачено субсидій на оплату житлово-комунальних послуг в сумі 3,9 млн грн, тоді як за 2008-2009 роки виплати складали лише 1,4 млн грн.
Протягом останніх трьох років  особлива увага приділялася розвитку інфраструктури сільських територій. Цьому слугувала активна участь у проекті ЄС/ПРООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду". Завдяки цьому здійснено ремонт та оснащення ФАПу в Байраці, проведено заходи з енергозбереження громадського центру в Яснопільщині та дошкільного навчального закладу в Берестівці, побудовано водопровідні мережі в селах Лучка, Колядинець, Побиванка, Байрак, Саї та смт Липова Долина, що дало змогу забезпечити водопостачанням понад 1,5 тис. жителів.
Не дивлячись на скруту з фінансуванням, є зрушення на краще в бюджетній сфері району. Зокрема, в галузі освіти реалізовано такі заходи: проведено капітальний ремонт тепломережі Саївської ЗОШ, ремонт покрівлі Яснопільщанського НВК, заміну вікон на металопластикові  в Семенівській ЗОШ. В дошкільних навчальних закладах: проведено ремонт та відкрито додаткову ясельну групу в Липоводолинському ДНЗ №1 і капітальний ремонт дитсадка «Веселка», здійснено реконструкцію Калінінського ДНЗ і капітальний ремонт дитсадка села Байрак; придбано комп`ютерні класи в Калінінську та Лучанську ЗОШ. Значно поліпшилася матеріальна база навчальних закладів технологічним обладнанням - газовими- і електроплитами, шафами холодильними і морозильними.
Реалізовано багато заходів для поліпшення здоров`я населення. Так, у 2010 році придбано 4 санітарних автомобілі для ЦРЛ, Беївської, Капустинської та Саївської медичних амбулаторій. У 2011-2012 роках додалося ще два автомобілі за рахунок субвенції з обласного бюджету. На базі Саївської АЗПСМ вікрито пункт швидкої медичної допомоги, охоплено медичним обслуговуванням 7 населених пунктів району.
У напрямку розвитку культури також зроблено чимало. Відремонтовано 16 сільських закладів культури та дитячу школу мистецтв, для РБК придбано мікроавтобус. Виконано капітальний ремонт районного Будинку культури завдяки особистому сприянню губернатора Сумщини Юрія Чмиря. 14 жовтня оновлене й по сучасному оздоблене та технічно оснащене приміщення РБК гостинно відкриє свої двері для липоводолинців і гостей селища.
Є зміни у сфері житлово-комунального господарства та благоустрою: створено 6      об`єднань співвласників багатоквартирних житлових будинків. Побудовано і введено в дію 32,9 км водогонів у 6-и селах району, а 8,6 км капітально відремонтовано. Облаштовано 2 дитячі майданчики в смт Липова Долина, відновлено вуличне освітлення в сільських радах. Виконано ряд ремонтів доріг державного і комунального значення.
Тож із упевненістю можна говорити, що на Липоводолинщині є міцний фундамент для подальшого розвитку економіки і покращення життя її мешканців. Впевнені, що наш край спільною працею його трудівників і надалі примножуватиме свої славні традиції та сприятиме розбудові незалежної держави.
Іван МАНУША, голова районної державної адміністрації
Галина ЯКУБ, голова районної ради




Україна, 42500,

смт Липова Долина,

вул. Горького 1

E-mail: ldolinanashkray@gmail.com

Телефони:

Редактора 5-12-42

Заступника редактора 5-15-52

Передплатний індекс 61529

Свідоцтво про реєстрацію:

СМ №384/06-пр Видане Міністерством Юстицій України 04.05.2007 р.

Відповідальна за розміщення матеріалів на сайті Кучишкіна Є.В.

Розробка та підтримка Кльоп О.О.