Додати до закладок 


Життя

Info «Перейдемо на щепу – забудемо про газ», - вважають на «Заводі Кобзаренка»

Опубліковано 8 11 2016

Що ми знаємо про  альтернативні види палива? Засоби масової інформації розповідають про нові технології опалення брикетами, пелетами, відходами сільськогосподарського виробництва, біопаливом за допомогою біогазових установок. На території нашого району приміщення, як правило, опалюються газом або дровами.  Для зменшення використання обсягів природного газу останнім часом у багатьох закладах, приватних будинках  встановлюються твердопаливні котли на дровах. Але, враховуючи вартість дров та обмежений стратегічний ресурс цієї сировини, чи дійсно така вже виходить економія? Тож звістка про те, що у ТОВ «Завод Кобзаренка»  почали освоювати нову технологію – виробництво щепи та опалення нею приміщень, «підштовхнула» до написання даного матеріалу.

Info Дві історії – одна Конституція

Опубліковано 14 10 2016

    Що краще: будинок в селі, гостинно наданий сільськогосподарським товариством для постійного проживання і підтримка місцевої громади чи закинута будівля в центрі Одеси без світла і тепла? Непростий вибір свого часу  довелося зробити героїням  цього матеріалу, в житті яких - багато спільного. Одинокі матері, маючи й за мирного життя чимало проблем, з початком бойових дій на Донбасі були вимушені покинути впорядковані оселі, рідних, друзів і їхати в нікуди, рятуючи дітей від снарядів, які розривалися на вулицях їх рідних міст. Покидали домівки, як думалось, ненадовго, та життя розпорядилось інакше. Тоді й постало перед кожною з них питання: чи готова вона змінювати  своє життя, що ставити в пріоритет – роками набуті звички, принципи, майбутні вигоди чи здатність до  компромісних рішень та змін.

Info «Бабуся, яка пережила війну, завжди бажала мирного неба над головою. Лише тепер я розумію, як це важливо…»

Опубліковано 2 09 2016

У липні 2014 року районна газета писала про родину Волошиних, яка внаслідок бойових дій на сході була вимушена залишити рідний дім у Донецьку і переїхала до села Беєве. Тоді беївчани прихистили у своєму селі кілька родин. Розмістили їх у місцевому гуртожитку, оточили увагою, забезпечили предметами першої необхідності. Ніхто не думав, що військовий конфлікт затягнеться на роки. Всі жили надією, що це – тимчасово, що рано чи пізно люди повернуться до рідних домівок. Та не так сталося, як сподівалося. Йшли місяці, а мирне життя на Донбасі не налагоджувалося. Вимушені переселенці мусили приймати рішення: повертатися у рідний регіон і пристосовуватися до нових реалій, шукати щастя у інших місцях чи залишитися у Беєвому. З часом майже всі поїхали далі, можливо, так і не зумівши прилаштуватися до сільського життя чи ще з якихось причин. Однак родина Волошиних  залишилася. Ми поцікавилися, як живеться їм сьогодні, як облаштувалися та чому вирішили залишитися.

Info Центр зайнятості готовий допомагати кожному переселенцю

Опубліковано 13 06 2016

Пошук роботи для тимчасово переміщених осіб із території АТО та окупованого Криму в різних областях України все ще залишається проблемним питанням, адже у кожному регіоні вистачає безробітних і серед місцевого населення. Не є винятком і Липоводолинський район. Як зарадити переселенцям на ринку праці, як часто вони звертаються до місцевого центру зайнятості та чи отримують належні їм послуги – про це говоримо із начальником відділу надання соціальних послуг Липоводолинського районного ЦЗ Віктором Володимировичем Дужаком, який опікується проблемами переселенців у нашому районі.

Info Петро Яковенко: «Я не поет і не письменник, але роблю те, до чого лежить душа…»

Опубліковано 13 06 2016

 

Житель Підставок Петро Васильович Яковенко – давній знайомий районної газети. Його краєзнавчі матеріали, історичні розвідки періодично з’являються на сторінках «Нашого краю» ще з 80-х років минулого століття. Ця творча особистість добре відома не лише у нашому районі. Раніше матеріали Петра Васильовича в основному надходили до редакції поштою, і зворотня адреса була така: місто  Горлівка Донецької області. Останні півтора року П.В.Яковенко живе у Підставках,розділивши долю тих, хто був вимушений покинути власний дім на Донбасі та шукати прихистку від війни у родичів, друзів чи серед зовсім незнайомих людей.

Петро Васильович – не просто переселенець. Він – відомий краєзнавець, педагог, справжній українець «в душі і в серці». Таким людям, мабуть, було особливо важко з початком страшних подій на Сході, адже вони в одну мить виявилися «чужими серед своїх»… Саме про це, а також про життя на Липоводолинщині  та про плани на майбутнє випала нагода поговорити з Петром Васильовичем під час його чергового візиту до редакції.

Info Україна у нас одна…

Опубліковано 13 06 2016

Серед десятків, сотень, тисяч вимушених залишити свою рідну землю –  і 56-річний Сергій Миколайович Клець. І хоча народився цей чоловік на Липоводолинщині, у цьому краї його «мала батьківщина», тут живуть його старенькі батьки,  на берегах Хоролу пройшли його дитинство і юність, та все ж пустив він корені на Донеччині, у знаменитій тепер з телевізійних випусків новин Красногорівці, створив родину, і 33 роки (більшу частину свого життя) просто так неможливо стерти з пам’яті...

Коли  весною 2014 року на Липоводолинщині почали з’являтися перші переселенці, ніхто не знав, скільки їх буде і чи надовго вони покинули рідні домівки. У всіх у душі жевріла надія, що це якесь непорозуміння, страшний сон. Брат на брата, сусід на сусіда – пройшов розподіл не за релігійними переконаннями, не за етнічною приналежністю, а взагалі хтозна за якою ознакою… Ще вчора все було добре, а сьогодні непримиримі політичні розбіжності розвели по різні боки тих, хто роками навіть не міг подумати про це. І звичайно ж в першу мить виникла якась розгубленість, нерозуміння того, що відбувається. Ніхто не знав, на який період часу доведеться їхати з рідної домівки.

Info «2015 рік! Можеш нічого мені не приносити. Головне – НІКОГО у мене НЕ ЗАБИРАЙ!..»

Опубліковано 25 12 2014

 

2014 рік для українців був дуже тяжким. Та найважче все-таки прийшлося хлопцям, які воювали і воюють в зоні АТО. Редакції вдалося додзвонитися п’ятьом хлопцям із Липоводолинщини, які обороняють  рідну країну і народ від біди, горя, смертей і руйнувань. Вони – захисники нашої держави,  яким, як мовиться,  аплодуємо стоячи і вклоняємося за мужність. Під час телефонних розмов із деякими фоном долинали вибухи й постріли і навіть якось незручно було ставити запитання про новорічний настрій. Настрій тут відомий – війна безжальна, а свято – то кожен прожитий новий день. Та все ж… Хлопці були раді спілкуванню і хоч коротенько та все ж відповіли на  запитання.
Як змінив цей рік ваше життя? Що найбільше вразило в ньому (маю на увазі людей, події, вчинки)? Ну і звичайно ж, хотілося б почути ваші побажання на новий рік людям і рідній країні. Слово – нашим хоробрим бійцям. 




Україна, 42500,

смт Липова Долина,

вул. Горького 1

E-mail: ldolinanashkray@gmail.com

Телефони:

Редактора 5-12-42

Заступника редактора 5-15-52

Передплатний індекс 61529

Свідоцтво про реєстрацію:

СМ №384/06-пр Видане Міністерством Юстицій України 04.05.2007 р.

Відповідальна за розміщення матеріалів на сайті Кучишкіна Є.В.

Розробка та підтримка Кльоп О.О.