Додати до закладок 


Дякую всім, хто у важку годину є фундаментом людяності нації

Опубліковано 3 10 2014

 

Коли у нашій Вкраїні був мир, ми щодня ходили працювати на свої роботи, обговорювали теми телепередач чи нову машину сусідів, чи переймалися власними проблемами або проблемами дітей та родичів. І таких «чи» було багато. Сьогодні ми так само ходимо на роботи, але думки та теми для обговорення інші.
Тепер на нашій землі – справжня війна. Не в Іраці чи Сирії, а у нас. В Україні. На нашій власній землі. І хоч вибухи та постріли лунають далеко на Сході, але там наші люди. Наші діти і чоловіки, які взяли в руки зброю і захищають наш з вами спокій. В грязі й холоді, під обстрілами, їм, нашим воїнам, вельми потрібна наша допомога і підтримка. Осінь крокує холодами швидше, ніж ми очікували, і хлопцям потрібен теплий одяг.
З початку бойових дій всі ті, хто підтримує відродження нашої армії, стали волонтерами. Хто гривнею, хто картоплею чи банкою сала, а є ті, які не шкодують десятки-сотні тисяч власних коштів на підтримку бійців на Сході.
Мене завжди цікавила думка: «Що штовхає цих людей віддавати такі величезні кошти невідомим людям?» Не тільки цікавою, а й хвилюючою ця думка стала відтоді, коли мій син влився в лави бійців АТО.
Ось тоді я відчула на власній шкурі «всі біди й проблеми армії». Я швидко зрозуміла, що на підтримку держави прийдеться дуже довго чекати. І на допомогу прийшли прості люди. Починаючи з рідних, кумів та хрещених моїх синів, друзів, колективу Яганівського НВК, сільської ради, колективу ЦРЛ, і закінчуючи тими незнайомими мені людьми, які несли в районне відділення товариства Червоного Хреста продукти. Велике всім вам спасибі. А ще, нашим липоводолинським бізнесменам: П.А.Бельмасу, В.О.Штаньку, А.Д.Кобзаренку, І.О.Демченку та іншим.
Іван Олександрович Демченко, наприклад, допомагає всім нашим землякам у зоні АТО. Щотижня відправляю­ться з ТОВ «Альянс», яке він очолює, в супроводі начальника охорони товариства Ф.В.Ковбаси, вантажівки з гуманітаркою.
26 вересня була завантажена ще одна автівка, на якій до Дебальцевого на бойове місце служби поїхав із відпустки мій син Максим. Повезли не тільки продукти харчування, а й речі. Все, що можна – від шкарпеток і тільняшок, до бушлатів й шапок з рукавицями, таких необхідних у холодну пору року. Були придбані також запчастини до бойових машин, які замовили командири 27-го реактивного артилерійського полку «Ураган».
Та хіба можна перелічити все, що було в цій вантажівці? Відверто кажучи, я була шокована, коли побачила цей вантаж. Адже я знаю приблизно вартість цих речей. І знову думка: «Що штовхає людей віддавати такі кошти?». І я запитала про це Івана Олександровича. Він відповів мені: «А хто, якщо не ми? Треба допомагати тут тим, хто зараз боронить наші з вами домівки там. Я щодня думаю про те, що ми спільними зусиллями добуваємо мир. Хто чим може»…
Відразу, як тільки автівка вивантажилась у Дебальцевому, мені почали телефонувати хлопці. Ті, які воюють разом з Максимом. Я їх ніколи не бачила, але розпізнаю за голосами, знаю, хто з них із якого регіону, міста, села. Знаю їх історії і сім`ї. вони мені, як сини. Вони всі разом кричали у телефон: «Дякуємо! Вікторівна, скажіть Івану Олександровичу наше солдатське «дякуємо!». Далі йшли емоційні слова, майже до сліз, і знову слова подяки всім-всім, хто їм допомагає. Звісно, я передам особисто І.О.Демченку. Кажу через газету: «Дякую» - від імені тих, хто спить у грязі в мокрих камуфляжах, вживаючи воду зі ставків та струмків. Від імені тих, хто під кулями та мінометними обстрілами воює за мир уже півроку. Від імені тих, чиїх імен та облич він також не знає.
Дякую вам від імені матерів і дружин. І всім  добрим людям, хто у важку годину є фундаментом людяності нації. Адже поки є люди, які піклуються та допомагають іншим, ніякі «кляті москалі» нас не зламають!
Слава Україні!
Олена СИМОНЕНКО,
депутат районної ради





Україна, 42500,

смт Липова Долина,

вул. Горького 1

E-mail: ldolinanashkray@gmail.com

Телефони:

Редактора 5-12-42

Заступника редактора 5-15-52

Передплатний індекс 61529

Свідоцтво про реєстрацію:

СМ №384/06-пр Видане Міністерством Юстицій України 04.05.2007 р.

Відповідальна за розміщення матеріалів на сайті Кучишкіна Є.В.

Розробка та підтримка Кльоп О.О.